Бонусна система вимірювання успішності

...переслідує ідею акцентування уваги лише на досягненнях , а не на помилках, яка не є новою у педагогіці. Але спосіб її реалізації , який я застосовую, вважаю оригінальним, дієвим і дуже простим.

Суть полягає у тому, що учень колекціонує бонусні бали протягом усього заняття, отримуючи їх за досягнення у різних видах роботи. У кінці заняття бали підраховуються і якщо їх кількість дорівнює або більша тієї, що була встановлена голосуванням на початку заняття , то учень отримує" відзнаку" за дане заняття. Кожен має шанс отримати навіть декілька відзнак або ж не отримати жодної. Такий підхід стимулює дитину до активності протягом цілого уроку, створюючи атмосферу азарту, сприяє об'єктивному самоаналізу. Авторитарно-суб'єктивне вчительське оцінювання змінюється на більш демократичний і непринизливий для учня спосіб вимірювання власного успіху. Для вчителя це ще і додаткова можливість диференціації, адже учні можуть виконувати різні за рівнем завдання і головне - виконати.

Технічні деталі:

у якості "бонусних балів" використовую звичайні пластикові палички для навчання лічбі , а у якості "відзнак" стікери , на яких вказую дату , ставлю свій підпис і пишу слово "Молодець".Просто , але , виявляється, дуже важливо для дитини , бо то є визнання її досягнень. Діти колекціонують ці відзнаки , пишаються ними. Таким чином працюю третій рік і розумію , що "молодці" аж ніяк не девальвують.